Цвібак

Ниже есть перевод рецепта

Тут потрібно вступне слово.Коли я була малою в домі завжди на свята була випічка.Часто було так ,що її готували заздалегіть . Але то завжди було дійство .

Потім був довгий-довгй період цілковитої пустки. Але плутаними шляхами ,але в магічний час) я потрапила до Львова. То були дуже двні дні бо ми виїхали з холоду та снігу в тепло та дощі,ні навіть зливи  Львова.Поки наш потяг  добрався до вокзалу трапилось щось нейовірне,СДуже раптове та сильне похолодання,яке перетворило все в кришталевий світ.Усе що було мокре,геть усі краплинки усе що лилось з дахів дерев.все одним помахом чарівної палички перетворилося на кригу.

Птяг прибуває ,коли в зимовий час ще темно,ми побачили місто в сяйві ліхтарів,це було диво.Поступово підіймалось сонечко,і можно було нескінчено дивитись на зміни кольорівщо сяяли та виблискували.

Отак зустрів мене Львів. На тому казки не скінчились .Нас поселили у старій частині міста в будинку -хостелі.Той хто бачив Львів та Краків ,той знє наскільки вони схожі ,але був ще один рівень — це львівські кавьярні,та багато іньших місць ,де можна заїти попоїсти.

Так,пахощі ,це саме те що найбільш пов»язане з структурами пам»яті.Я потрапила в своє дтинство.все пахло саме так,все виглядало саме так,на смак..ооо..то не перевершенний смак,що відповідав назвам.Коли в «Час попоїсти» в мене на очі авернулись сльози,до мене вийшла господиня.Почувши ,скілки я прожила в Києві,і що ті сльози від щасливих спогадів вона пригостила мене цвібаком.

Нехай і вас будут сльози тільки від щастя) Не тільки я обожнюю старовинні рецепти.Пригощайтесь.(рецепт взят ось тут: http://panistefa.com/tsvibak-bakalijnyk/)

Цвібак в нашій родині завжди був обов’язковим солодким на Різдво і Великдень. Хтось любив медівник, хтось – роляду з маком, а для мене найкращим є крутий пишний цвібак. Він може дуже довго зберігатися в спіжарці, і від того він стає ще смачнішим. І я люблю з’їсти собі шматочок цвібака з горнятком молока або чаю.

Добрий цвібак – річ добра і не дуже заморочлива. Головне зрозуміти принцип, а вже потім можна собі вар’ювати в яку-хоч сторону.

По перше, тре зважити яйка, бо всього решта треба буде пропорційно до ваги яєць. В середньому яйко важить 50 грам, але все одно важте.

По друге – форма, в якій печемо. Середня кексова форма “як хлібчик” – 18 на 8 см по дну (22 на 11 по верху, 6 см глибини) – це цвібак на 3 великі яйця. Я люблю звичайні не тоненькі бляшані форми, вистелені пергаментом.

Значить, далі пропорції на 2 такі форми, 2 цвібаки, бо один – то знущання 😉

• 6 яєць важимо, припускаємо що це 350 грам (*)
• 350 грам цукру (можна давати 300)
• 350 грам муки (**)
• пів ч.л соди
• 350 грам родзинок + абрикосів порізаних (***) (****)
• 350 грам волоських горіхів посічених не дрібно
• кілька великих ложок цукатів без сиропу
• ванільний цукор, цедра з цитрини (я люблю багато цедри)

Запалити пічку, щоб добре прогрілася (200-210 *С )
Вистелити форму промащеним папером.

Відділяємо жовтки від білків. В глибокій мисці збиваємо міксером білки з дрібкою солі, як побіліють і піднімуться – поступово додаємо по трохи цукру. Як буде вже міцна піна, не перестаючи міксувати додаємо спочатку по одному жовтку, а потім поступово борошно з содою, ванільний цукор, цедру.

Всі додатки (роздинки, горішки і тп) перед тим як додавати до тіста трошки перемішати з мукою пів-на-пів з крохмалем, щоби не опадало на низ.

Ложкою легенько вмішуємо всі додатки з тістом і виливаємо в форми, вистелену пергаментом. Печемо приблизно 45-60 хвилин, але це все дуже залежить від вашої пічки. Починаємо пекти при 200*С, а за пів години зменшуємо до 180* і далі “висушуємо”. Готовність пробуємо сухою дерев*яною паличкою. Потім вимкнути газ, лишити на 5 хвилин постояти. Потім вийняти з форм і покласти на бік щоб вистигав.

Як вистигне – посипати цукровою пудрою. Різати цвібак ліпше на другий день.

А тепер важливі примітки –

(*) Яйка мають бути з холодильника, ліпше домашні, жовтенькі. Буде гарніший колір цвібака.

(**) мука. її треба просіяти разом з содою. а ще останнім часом я частину муки заміняю на кукурудзяний крохмаль – 2-3 чубаті ложки. крохмаль забере зайву вологу, зробить тісто пісковішим а шкірку цвібака “безешнішою”. взагалі з крохмалем я буду експериментувати – хочу довести його кількість бодай до 13, а то й до половини кількості муки.

(***) родзинки краще брати кольорові, щоб зріз був яскравим. частину ваги родзинок замініть на абрикосикурагу, але поріжте. все добре промийте, запарте кип’ятком, потім висушіть і залийте в закритій банці бодай на кілька годин коньяком або ромом, краще на добу. потім добре витрусіть зайву вологу. Алкоголь дасть цвібакам додаткового аромату, “розкривабельності” і запасу зберігання. Рештки алкоголю, в якому вимочувалися родзинки, можна додати в тісто, але на етапі додавання жовтків.

Я стараюся не додавати ніяких штучних цукатів диких кольорів, просто беру гарну кольорову суміш родзинок + цукати з помаранчів.

(****) крім родзинок можна дати сушених вишень, вяленої журавлини (навіть свіжої, , фіґи (хоча я не даю, бо домашні протестують), фініки

Я тут з коліжанкою дискутувала – вона каже, шо я пхаю в цвібак забагато всього, а я кажу, що пустий цвібак – то вже не цвібак. А ви що думаєте з цього приводу? 😉

Ну і, для того, щоб цвібак був власне цвібаком (Zwieback – печений 2 рази), його треба порізати на і підсушити в теплій рурі як сухарики. Але то хто як любить.

Ну, ніби всьо 🙂

фото теж з того сайту,що я вказала вище.

Цвибак в нашей семье всегда был обязательным сладким блюдом на Рождество и Пасху. Кто-то любил медовик, кто-то — рулет с маком, а для меня лучшим является  пышный цвибак. Он может очень долго храниться в спижарци,(чуланчике,где прохладно) и от этого он становится еще вкуснее. И я люблю съесть  кусочек Цвибак с чашечкой молока или чая. Хороший  цвибак — вещь вкусная и не очень хлопотная . Главное понять принцип, а уже потом можно себе варьировать в какую хочешь сторону.

фото свежее ,сегоднешнее,как и пирог)

Во-первых, нужно  взвесить яйца, так  остальное надо будет пропорционально весу яиц. В среднем яйко весит 50 грамм, но все равно лучше взвесить. Во-вторых — форма, в которой печем. Обычная  кексовая форма «как хлебец» — 18 на 8 см по дну (22 на 11 по верху, 6 см глубины) — это цвибак на 3 больших яйца. Я люблю обычно жестяные формы, выстланы пергаментом. Значит, дальше пропорции на 2 такие формы,

Цвибак, один — это издевательство.Сейчас пеку в силиконовой такой же форме

6 яиц значим, предполагаем что это 350 грамм (*)

• 350 грамм сахара (можно давать 300)

• 350 грамм муки (**)

• пол ч.л соды

• 350 грамм изюма + абрикосов-кураги  порезанных (***) (****)

• 350 грамм грецких орехов посеченных, не мелкие

• несколько крупных ложек цукатов без сиропа

• ванильный сахар, цедра лимона (я люблю много цедры)

Зажечь печку, чтобы хорошо прогрелась (200-210 ° С) Выстелить форму промасленной бумагой.

Отделяем желтки от белков. В глубокой миске взбиваем миксером белки с щепоткой соли, как побелеют и поднимутся — постепенно добавляем по чуть-чуть сахара. Как будет уже прочная пена, не переставая миксовать добавляем сначала по одному желтку, а затем постепенно муку с содой, ванильный сахар, цедру. Все приложения (изюм, орешки и тп) перед тем как добавлять в тесто немного перемешать с мукой наполовину с крахмалом, чтоб не опадали на низ.

Ложкой осторожно вмешиваем все приложения с тестом и выливаем в форму, выстланную пергаментом. Печем примерно 45-60 минут, но это все очень зависит от вашей печки. Начинаем печь при 200 ° С, а за полчаса уменьшаем до 180 *. Готовность пробуем сухой деревьевяной палочкой. Затем выключить газ, оставить на 5 минут постоять. Затем вынуть из форм и положить на бок чтобы остывал. Как остынет — посыпать сахарной пудрой. Резать цвибак лучше на второй день.

А теперь важные примечания —

(*) Яйца должны быть из холодильника, лучше домашние, желтенькие. Будет красивее цвет Цвибака.

(**) мука. ее надо просеять вместе с содой. а еще в последнее время я часть муки заменяю на кукурузный крахмал — 2-3 столовые ложки. крахмал зайберет лишнюю влагу, сделает тесто плотнее Цвибак более «мелкодырчатым»)) не знаю как адекватнее передать). вообще с крахмалом я буду экспериментировать — хочу довести его количество хотя бы до 1 3, а то и до половины количества муки.

на фото видна разница ,если тесто без крохмала и порезан пирог сразу.

(***) изюм лучше брать цветной, чтобы срез был ярким. часть веса изюма замените на абрикосы курагу, но порежьте. все хорошо промойте, запарьте кипятком, затем высушите и залейте в закрытой банке хотя бы на несколько часов коньяком или ромом, лучше на сутки. затем хорошо вытряхните лишнюю влагу. Алкоголь даст Цвибаку дополнительный аромат, «розкривабельности» и запаса хранения. Остатки алкоголя, в котором вымачивались изюм, можно добавить в тесто, но на этапе добавления желтков. Я стараюсь не добавлять никаких искусственных цукатов диких цветов, просто беру хорошую цветную смесь изюма + цукаты из апельсинов.

(****) кроме изюма можно дать сушеных вишен, вяленой клюквы (даже свежей,, лоза (хотя я не даю, потому что домашние протестуют), финики
Я здесь с коллега дискутировала — она ​​говорит, что я пихаю в цвибак много всего, а я говорю, что пустой цвибак — уже не цвибак. А вы что думаете по этому поводу? Сегодня пошли еще и сливы ,вяленые
Ну и, для того, чтобы цвибак был собственно Цвибак (Zwieback — печеный 2 раза), его надо порезать и подсушить в теплой духовке как сухарики. Но это кто как любит.